Про що думали на Русі скандинави-язичники?

Більшість скандинавських вікінгів на Русі у ІХ-ХІ ст. походили зі шведської Бірки, о. Готланд. Їх перебування вздовж шляху "Із варяг у греки" та по "Східному шляху" підтверджено величезною кількістю археологічних знахідок. Частину з них складають натільні хрести, але іншу частину склали знахідки натільні привіски з незрозумілими, спочатку, міфологічними сюжетами. Однак, як виявилось, вони зображують типові для ідеології вікінгів сюжети - шлях до Вальхалли...


Більшість сюжетів зображує Одіна та двох його  воронів - Хугіна та Муніна. Згідно з легендою, уранці одноокий бог випускав їх летіти по білому світу, а до обіду вони поверталися і повідомляли господареві про все, що побачили і почули. Перші такі знахідки були виявлені у курганній групі поблизу Седнева Чернігівської губернії та повіту, у Гньоздовському скарбі 1868 р., селі Волошки Володимирській губернії, місті Бірка (Готланд, Швеція), місті Пренцлау, Північна Німеччина. Якимось чином до цього списку не потрапила підвіска з курганів у Миколаївській Білогірській пустині (нині село Горналі) Суджанського району Курської області, де Д.Я. Самоквасов ще у 1872 році виявив під час розкопок аналогічні підвіски. Пізніше були виявлені подібні підвіски та накладки на місці колишнього села Курова Московського повіту, на місці літописного міста Торчськ, Рокитянського району Київської області), і ще дві у Московській області (Можайський та Звенигородський райони). Накладка з Київської області відрізняється від інших малюнком і золоченням (збереглося фрагментарно). Аналогічну знахідку виявили нещодавно у Вітебській області в 2009 році. Сюжет знаходився на сережці, зробленій зі з срібла і вкритою позолотою.

Сюжет цих підвісок розкриває спостереження В. Бірлова, який на річці Велі знайшов поясні накладки, аналогічні малюнкам на камені з Бірки. На камені, швидше за все, зображений шлях воїна до Вальхалли. Вершника зобразили сидячим на коні з мечем у руці. Його супроводжують два вовка: Гері та Фрекі. Трохи вище розташований корабель Одіна Скідбладнір, над яким видно ще два його супутника - ворони Хугін і Мунін. Все це вінчає зображення Вальхалли, яка зображена у вигляді намету. Як видно, зображення Вальхалли збігається з малюнком на накладці. Більшість подібних знахідок виявлені у шарах Х-ХІ ст. - період максимальної присутності скандинавських найманців при князівських дворах.
Відтак, як бачимо - значна частина скандинавських найманців на Русі залишалася язичницькою, навіть не зважаючи на те, що в той час конунги та королі Скандинавії починали охрещення своїх країн. Вочевидь, останні вікінги втікали в "Аустрвегр" (на "Східний шлях") щоб продовжувати звичне для них буття воїнів...

Поясні накладки, які пояснюють шлях воїна до Вальхалли

Ворони Хугін та Мунін на плечах Одіна. Ілюстрація в ісландскій книзі ХVIII ст.

Розкопки у Тірітаці: археологи пропонують музеєфікувати боспорське місто

У Криму поблизу Керчі тривають розкопки городищ Боспорського царства. Ретельне дослідження античного городища Тірітака почали з 2002 року завдяки спільній програмі Національної академії наук України та благодійного фонду "Деметра". За 11 років археологи провели титанічну роботу, але цьогорічна експедиція зосередила усі сили на двох ділянках.

На ділянці північного фортечного муру цього році археологи продовжили розчистку стін, і виявили кладку ХІХ століття та бойову хвіртку, через яку розвідники Тірітаки могли непомітно вибратися за стіни міста.
Великий інтерес, за словами керівника української експедиції Віктора Зінько, представляє ділянка західної стіни фортеці, де з 2008 року працюють польські археологи. Дослідникам вдалося зробити кілька дивовижних відкриттів, але головна мета польської місії, за словами її керівника Альфреда Твардецкі, зрозуміти, як було влаштоване місто.
"Знахідки представляють вторинний інтерес, хоча цього року вони у нас теж непогані, - розповів для сайту KERCH.COM.UA Альфред Твардецкі, - найголовніше - зрозуміти, як була побудована ця частина міста, як розвивалося місто за часів свого існування. Тому ми ретельно і обережно все тут вивчаємо і документуємо".Ділянка, яку досліджують польські археологи, досить велика. Тут і фрагменти будинків, кілька ділянок вимостки, завдяки якій вгадуються вулиці, приміщення, де вдалося виявити сліди вогнищ. Заступник керівника польської місії Марчін Матера розповів, що вони знайшли залишки румунського бункера, стіни якого, на жаль, пошкодили розкоп.У процесі пошуків археологам зустрічаються різного роду знахідки, пов'язані з побутом населення Тірітаки. Переважно це кераміка: посуд різного рівня збереженості, тарілки, амфори, а також інші речі, які застосовувалися в побуті."Ми бачимо залишки вогнищ, знаходимо фрагменти кераміки, а також інші господарські речі і можемо судити, що побут тірітакців був досить скромним, - каже Віктор Зінько. - Це були прості рядові трудівники, вони приходили з роботи, готували вечерю, сім'я сідала, їли, відпочивали, потім знову вранці йшли на роботу і так кожного дня".
Роботи на об'єкті продовжуються, але дослідники готуються до наступного сезону вже зараз. У глобальних планах у археологів не тільки продовжити дослідження городища, але й музеєфікація Тірітаки.

Ігор Бежук працює над створенням нового коміксу про оборону козаками Відня

Український художник Ігор Бежук працює над створенням коміксу "Неймовірні пригоди козаків з кавою", присвяченого Юрію Кульчицькому та козакам, які відзначилися при обороні Відня від турецької навали. На своїй сторінці у "Фейсбук" автор поділився невеличкими ескізами під назвою "Козак-пластун в гостях у турецького паші" та вступним малюнком.

Розграбування пам'ятника на дні Зміїного кришував заступник начштабу ВМС України?

Керівник підводно-археологічної експедиції «Наварекс» ОНУ ім. Мечникова Олександр Терещенко повідомив уточнені дані з приводу розграбування археологічної пам'ятки «Зміїний-Патрокл».

За його інформацією, військові водолази з корабля U-700 («Нетішин») 27.04.2012 року несанкціоновано занурювалися до місця знаходження давньогрецького парусника. У результаті був пошкоджений культурний шар, а промарковані експедицією амфори змістилися. По лівому борту судна проводилися розкопки амфор у ґрунті.Мета була очевидна - дістатися до нижнього шару амфор, щоб непомітно їх витягнути. Це розкрадачам, ймовірно, не вдалося, але без сувенірів вони не втекли - зникли великі фрагменти амфор, які збереглися на першій відеозйомці, і металевий підйомний кошик (нею користувалися археологи в 2011 році).Щоб прикрити сліди своїх «бойових дій», моряки скинули з борту покришку від вантажного автомобіля, думаючи, що вона звалиться на амфорних нагромадження, зруйнує його - і вся колишня інвентаризація піде нанівець. Але колесо затонуло за 2 метри від маркованого місця. Вся ця неприваблива історія була зафіксована (на фото-відеоносіях) і задокументована: відзнята стоянка судна, слід від якоря, результати дій підводників.
Олександр Терещенко говорить про слабкі місця в охороні унікального пам'ятника. Як наслідок, 09.08.2012 року до вітрильника намагалося підібратися судно «Алектор» (капітан О.Карпенко, археолог В.Вахонєєв). Їх дії були припинені КП «Острівне», управлінням охорони об'єктів культурної спадщини облдержадміністрації та прикордонниками - що скерували офіційні попередження. Однак, у червні 2013 біля пам'ятника знову з'явився військовий корабель U-512 («Переяслав»). Всі три згадані судна базуються в Очакові.
Всі наукові звіти Терещенко про дослідження акваторії о.Зміїний, представлені в інституті Археології НАНУ, проходили через рецензента В.В.Вахонєєва. Тобто витік інформації міг бути звідти...
P.S. Морські офіцери завжди були елітою народу. І до якої міри деградації вони сьогодні докотилися? Їх навіть піратами не назвеш - звичайні злодії і тільки. Але мова-то йде про грабіж національного надбання країни. А тому покарання вандалів повинне бути особливо суворим.

У Криму знайшли рідкісний давньоримський шолом

На території стародавнього городища Артезіан, поблизу селища Чистопілля Ленінського району, археологи виявили римський шолом, зроблений у 1-й половині І-го століття нашої ери. Раніше на сході півострова подібних артефактів не виявляли.

Верх шолома розсипався, проте середня і нижня частини збереглися відмінно. Про це повідомив доктор історичних наук, керівник Артезіанська археологічної експедиції Микола Винокуров. Знахідка була передана до керченського музею, де її будуть відновлювати. І унікальність її полягає у тому, що це - перший шолом, який опинився у сховищі музею за всі роки його існування. Раніше на території східного Криму нічого подібного не знаходили. Після реставрації знахідку виставлять на огляд публіки.Артезіанська експедиція, яка працює зараз на Керченському півострові, вивчає культурний шар, що розповідає про загибель античної фортеці Артезіан. Вона була передовим форпостом у системі укріплень, які оберігали життєво важливі центри Боспорського царства і була спалена в одній з воєн близько двох тисяч років тому.

У Львові знайшли древню писанку

Писанку, вік якої становить півтисячі років, знайшли у Львові. Знахідку відкопали на подвір'ї будинку у центрі міста під час дослідження старовинного водозбірника на глибині п'ять з половиною метрів.

Унікальність артефакту полягає у тому, що це перша знахідка такого віку, яка збереглась на шкарлупі гусячого яйця разом із фарбою. Раніше археологи знаходили писанки 12-13-го століть, зокрема, на Львівщині й на Волині, але вони були керамічними.

"Вона потрапила в цей водозбірник, який був заповнений водою частково, і не було доступу повітря. І кожна річ, яка потрапляє в таке середовище, перестає псуватися, тобто вони практично там консервуються", - пояснив співробітник науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Остап Лазурко. Науковці припускають, ця півтисячолітня писанка може бути найдавнішою в Україні. Тож, її законсервують і передадуть до музею. До якого - вирішать пізніше.

«Довгі стіни» Неаполя Скіфського нарешті знайшли

Цьогорічний археологічний сезон Кримської передгірної археологічної експедиції КРУ «Історико-археологічний заповідник «Неаполь Скіфський» ще триває, але вже приніс чимало відкриттів та несподіванок. Під час проведення планових розкопок античної та середньовічної фортеці Ак-Кая в Білогірському районі було виявлене довгостінне приміщення, що згоріло в пожежі приблизно на поч. III ст. н. е., тобто, імовірно, в часи готської навали.За словами заступника директора з наукової роботи історико-археологічного заповідника Ірини Шкрібляк, роботи ведуться на ділянці оборонних споруд античного і середньовічного часу.«З отриманих на сьогоднішній день результатів слід виділити виявлені біля стін фортеці довге приміщення, згоріле в пожежі приблизно на початку III ст. н. е. На підлозі приміщення виявлені численні фрагменти розбитих судин і потужний шар кіптяви, що підтверджує гіпотезу про катастрофу, яка спіткала будівлю», - зазначила вона.Роботи з розчищення підлоги приміщення тривають. Крім археологічних розкопок співробітники заповідника проводять перші екскурсії по відкритому у листопаді минулого року археологічному парку Ак-Кая.
На сьогодні, за словами Ірини Шкрібляк, розроблено два маршрути: короткий - виключно до фортеці Ак-Кая, і довгий, що включає фортецю, святилище з петрогліфами Сари-Кая і курган з кам'яним склепом.«У нас великі плани на діючу експедицію. Чим більше буде відкриттів, тим цікавіше буде для туристів ».

Археологи відкопали у Смоленську невідомий храм ХІІ ст.

Співробітники Інституту археології Російської академії наук знайшли і розкопали у Смоленську давньоруський храм XII століття.

«Цей раніше невідомий християнський храм був побудований на лівому березі Дніпра у ті часи, коли Смоленськ був столицею Смоленського князівства, одного з найбагатших і наймогутніших давньоруських князівств. Зараз від давньоруської архітектури XII ст. у Смоленську залишилося три пам'ятки - три церкви, у тій чи іншій мірі зберегли початкові форми. Кожен об'єкт, який додає відомості про цю найдавнішої руської архітектури, - безцінний», - розповів учасник розкопок.Храм був розташований на схилі до річки і побудований на вирівняною майданчику. Від унікального об'єкта збереглися стіни, у деяких місцях невисоко, в інших - на висоту людського зросту. Простежено рівень давньої підлоги. Храм був побудований з плінфи, стародавнього цегли візантійського зразка, майже квадратного і дуже вузького, і мав площу приблизно 12х12 метрів.У кінці XIII або у XIV столітті храм почав поступово руйнуватися, але навколо нього склалося кладовище, яке існувало до середини XVI століття.У якийсь момент храм остаточно звалився. Під час будівництва знаменитої Смоленської кріпосної стіни в кінці XVI століття під керівництвом зодчого Федора Коня храм вже лежав у руїнах, і траса стіни пройшла по його східній частині: майстри, що зводили стіну, знищили східну частину стародавнього храму.На думку учасників археологічної експедиції, залишки храму XII століття, його галерей XIII століття і залишки прилеглої до нього стіни кінця XVI століття слід зберегти і законсервувати. «Разом ці об'єкти складуть чудовий археологічний об'єкт, який, за умови музеєфікації, можна буде представити широкій публіці», - вважають археологи.

У Жаботині встановили пам'ятник Гонті

У селі Жаботин Кам'янського району Черкаській області  встановили бюст ватажкові Коліївщини Івану Гонті. Пам'ятник поставили на постамент, який залишився від пам'ятника комуністові Сергію Кірову.

За інформацією газети Козацький край, селяни в Жаботині відкрили пам'ятник ватажкові Коліївщини, використавши музейний експонат і постамент, що залишився від знищеного стихією пам'ятника більшовику.

Після розформування сільського краєзнавчого музею з Жаботина до Кам'янки вивезли всі експонати, крім бюстів ватажків Коліївщини Гонті та Залізняку.
Також повідомляється, що в 1993 році бюст Залізняка встановили біля сільського клубу на спеціально побудованому постаменті.

Сенсаційна знахідка скіфської мумії в Монгольському Алтаї підтверджує індоєвропейське походження скіфів

Міжнародна група археологів виявила на Монгольському Алтаї мумію скіфського воїна. Про це на прес-конференції в Берліні офіційно оголосив президент Німецького археологічного інституту (Deutsches Archaeologisches Institut) Германн Парцінґер (Hermann Parzinger). Мумію знайшли у непошкодженому могильному кургані, яка чудово збереглася завдяки вічній мерзлоті. Похований, ймовірно, належав до вищих верств скіфського суспільства та був багатим: мумія укрита бобровими і соболиними хутрами та смушком, а неушкоджена шкіра на тілі воїна вкрита татуюваннями. Найбільш вражаючою особливістю мумії було волосся: чоловік виявився яскраво вираженим блондином. Нині знахідка експонується у Берліні. Парцінґер вважає знайдену мумію, виявлену в червні 2006 року на висоті 2,6 км в Алтайських горах у непошкодженому могильному кургані, найважливішою знахідкою, яка підтверджує його теорію.


Скіфський князь, як з'ясували вчені, був тяжко хворий і помер мученицькою смертю: він хворів на рак, множинні метастази, швидше за все, прикували його в останні роки життя до носилок. За зубами воїна можна сказати, що перш за все він харчувався м'ясом. Втім, це не сильно змінилося і сьогодні - іранські кочівники і сьогодні в більшості споживають продукти тваринництва.







У похованні знайдені також двоє коней, які також муміфікувалися, з пишними сідлами і вуздечками, зброя, посудини з глини і рогів тварин. Очевидно, все це було складене в могилу, щоб супроводжувати господаря в загробному житті. Усі знахідки знаходяться зараз на зберіганні в Улан-Баторі і ретельно вивчаються.



Як говорить Парцінґер, досі останки скіфів виявляли тільки у російському  Алтаї. Нова знахідка показує, що їхня територія розселення була набагато більшою, ніж вважали історики раніше.
Утім, білявою арійською бестією була за життя й скитська чоловіча мумія з могильника Верх-Кальджін-2 (розкопки В'ячеслава Молодіна 1995 року). Це теж з Укока, як і принцеса (відстань між могильниками близько 20 км). Чоловік був зі світлим волоссям, теж заплетеним в косу, як це донедавна було заведено в деяких груп західних українців, зокрема, в бойків.




Це відкриття, безсумнівно, наочно підтверджує арійське (індоєвропейське) походження азійських скіфів, і відкидає тюрко-монголоїдну теорію їх генезису.