У Криму оголосили війну "чорним археологам"

Республіканський комітет Криму з охорони культурної спадщини підготував план заходів з протидії несанкціонованим археологічним розкопкам.

Про це повідомив заступник глави комітету В’ячеслав Зарубін, інформує прес-служба Радміну АРК.

"Залишити хвилю грабежів можна тільки спільними зусиллями органів охорони культурної спадщини, музеїв та історично-культурних заповідників, органів місцевого самоврядування, громадськості та правоохоронних органів", - заявив він.

План передбачає регулярне проведення рейдів з виявлення незаконних розкопок. До цієї роботи будуть залучені правоохоронні, наглядові органи, історично-культурні заповідники, вчені-археологи, громадські інспектори.

Окрім того, продовжиться робота з паспортизації об'єктів археологічної спадщини, археологічних досліджень об'єктів, схильних до найбільшої загрози розграбування та знищення.

Зарубін нагадав, що на території Криму лише на державному обліку є понад 9 тис. пам'яток культурної спадщини, з них більш як 5 600 пам'яток археології - від епохи палеоліту до пізнього середньовіччя.

"Чорних" археологів, передусім, приваблюють античний і ранні середньовікові некрополі у Бахчисарайському, Білогорському, Кіровському, Ленінському, Сакському, Сімферопольському, Чорноморському районах, на територіях Алуштинської, Керченської, Феодосійської, Ялтинської міськрад.

Так, 2012 року були зафіксовані факти розграбування могильників у межах печерного міста Бакла біля села Скалисте, на східному схилі м.Мангуп біля села Залісне, незаконного руйнування і пошкодження із застосуванням металодетектора пам'ятки археології місцевого значення - таврського притулку Кизик-Кулак-Кая біля села Красний Мак.

Матеріали за всіма виявленими фактами незаконних розкопок направлені до правоохоронних органів та органів прокуратури.

Зарубін зазначив, що принципове значення для припинення вказаних протиправних дій має вдосконалення законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Передусім, це стосується об'єктів археологічної спадщини, відповідальність за пограбування і знищення яких має бути такою самою, як і щодо пам'яток культурної спадщини.

На Луганщині досліджують одну зі ставок золотоординських ханів

Тепер би від "чорних археологів" все-це вберегти...

Історичні джерела свідчать, що хани Золотої Орди, крім регулярних таборів у Судаку, Азові, Сараї на Волзі, мали літні ставки, своєрідні резиденції, куди переїжджали зі своїм двором, гаремом, прислугою, охороною, ремісниками й торговцями. Літня ханська база нагадувала місто з сотень юрт, наметів і кибиток. Знайти конкретне місце ханської ставки дуже важко. На території України до цього часу вони були невідомі.

Співробітники Археологічного Центру Спадщина Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля під час історико-краєзнавчого дослідження знайшли та локалізували місце розташування річної ставки ханів Золотої Орди XIV століття на території Попаснянського району Луганської області.

 

За інформацією прес-служби університету, місце бази золотоординських ханів Далевським археологам вдалося знайти за концентрацією підйомного матеріалу.

 

Ставкою ханів був гребінь вузького вододільного плато діаметром трохи менше кілометра, обмеженого з півдня та півночі ярами. Плато полого спускається до джерел питної води та до переправи на лівобережну донецьку пойму.

 

Уже кілька років від місцевих краєзнавців співробітники університету отримували інформацію про те, що на одному з вододільних плато правого берега Сіверського Дінця місцеві жителі регулярно знаходять татарські монети та предмети побуту. Археологи відреагували на інформацію і провели огляд району.

 

Отриманий речовий матеріал представлений мідними та срібними монетами (знайдено більше 3000 монет), заготовками для їх карбування, свинцевими одиницями ваги, залізними сокирами, вудилами, мідними та срібними жіночими прикрасами, фрагментами олов'яних дзеркал, шматками срібної руди, побутовими предметами та їх уламками.

 

Археологи припускають, що виявлена ​​ставка належала хану Абдаллаху (1361-1370 рр.). Цей хан був нащадком відомого хана Узбека, що розповсюдив у 1320 році іслам в Орді і заборонив посилати на Русь баскаків для збору данини. По суті Абдаллах-Хан був останнім ханом з династії Батия, тобто Батугідом. Він отримав владу за підтримки могутнього полководця та беклярбека Мамая.

 

Історичні джерела свідчать, що хани Золотої Орди, крім регулярних таборів у Судаку, Азові, Сараї на Волзі, мали літні ставки, своєрідні резиденції, куди переїжджали зі своїм двором, гаремом, прислугою, охороною, ремісниками й торговцями. Літня ханська база нагадувала місто з сотень юрт, наметів і кибиток. Знайти конкретне місце ханської ставки дуже важко. На території України до цього часу вони були невідомі.