пʼятницю, 7 листопада 2014 р.

Що їли наші предки в добу бронзи? (досвід арехеологічної реконструкції)

Кочовики, які жили в євразійських степах у IIІ-II тисячоліттях до нашої ери, не затримувалися надовго на одному місці і не будували міст (за рідкісним виключенням). Фактично єдиними свідоцтвами їхньої культури залишились кургани. У цих похованнях поруч з людськими останками археологи часто знаходять різноманітні глиняні судини: горщики, в яких варили їжу, посуд для пиття, парадні глечики, молочні воронки.

Реконструкція зовнішньості представників ямної та катакомбної культур

Кандидат історичних наук Н. Шишліна впродовж багатьох років разом з колегами проводить розкопки курганів на території Калмикії. Вчені зібрали безліч зразків ґрунту з глиняних посудин, знайдених в древніх похованнях, досліджували їх склад і вміст, щоб отримати уявлення про кулінарні рецепти древніх кочівників.
Розкладена їжа збагачує ґрунт фосфором, причому в рослинних продуктах його більше, ніж в м'ясних і молочних, тому за змістом цього хімічного елемента в зразку вдалося встановити, що було в горщику - каша, молоко або вода. У деяких судинах знайшли кістки тварин, імовірно залишилися після варіння бульйону. Останки найпростіших паразитів, наприклад ехінокока, показали, що степові племена їли печінку і нутрощі тварин.


У ґрунті з горщиків збереглися пилок і фітоліти - скам'янілі рослинні клітини. Багато з них вдалося ідентифікувати. Полин, рогіз і лободу, мабуть, використовували як приправу для каш. Кашу готували з необмолоченних зерен дикого ячменю і вівса: в судинах знайдені їх залишки. Скупчення пилку рослин дозволило припустити, що в деяких горщиках був відвар з трав - шавлії, м'яти або мед. Суп в епоху бронзи варили на бульйоні з м'яса та печінки і заправляли зерном грубого помелу, запашними пряними травами та щавлем. У двох посудинах виявилося багато мікропластинок від річкової та озерної риби - значить, кочівники готували і юшку з риби! У декількох судинах знайшли фітоліти конопель, пилок ефедри і лободи. Геродот писав про знайомство скіфів з наркотичними властивостями конопель, але, виявляється, її вживали вже в бронзовому столітті.


Н. Шишліна припустила, що в зразках ґрунту, узятих в області "шлунку" померлих, теж могли зберегтися залишки їжі. І дійсно, вдалося виявити залишки зернових, фітоліти і пилок злаків, а також пилок солодки, лободи та ефедри. Збіг вмісту шлунків і глиняних горщиків вказує, що поминальна їжа багато в чому збігалася зі звичайними щоденними стравами: м'ясний бульйон, юшка, супи з додаванням великої кількості трав, каша, настої-чаї з диких трав, можливо, мед.

Але, мабуть, не завжди їжа була корисною і здоровою: деякі з похованих явно страждали від шлунково-кишкових членистоногих паразитів. Знайдені в судинах і шлунках спори грибка і останки кліщів свідчать, що продукти були заражені мікроорганізмами. Карієсу на зубах жителів степів доби бронзи практично немає, але помітний зубний камінь - результат пиття поганої води і порушення обміну речовин. Незважаючи на це тривалість життя степових кочівників бронзового століття була досить високою - близько 40 років, а деякі доживали до глибокої старості - 60-65 років.


У центрі Львова знайшли давнє поселення слов'ян

Знахідка може істотно удревнити походження міста.
Поблизу сучасного центру Львова, на вулиці Веселій, 5, де розпочалося будівництво готелю, археологи виявили поселення давніх слов'ян. На глибині знайшли господарські ями, у заповненні яких були уламки ліпного посуду та пряслиця – тягарці, які насаджували на веретено. - See more at: http://tvoemisto.tv/news/u_tsentri_mista_znayshly_poselennya_slovyan_shcho_zhyly_tut_do_zasnuvannya_lvova_66931.html#sthash.q3O5Vgbm.dpuf


Поблизу сучасного центру Львова, на вулиці Веселій, 5, де розпочалося будівництво готелю, археологи виявили поселення давніх слов'ян. На глибині знайшли господарські ями, у заповненні яких були уламки ліпного посуду та пряслиця – тягарці, які насаджували на веретено. - See more at: http://tvoemisto.tv/news/u_tsentri_mista_znayshly_poselennya_slovyan_shcho_zhyly_tut_do_zasnuvannya_lvova_66931.html#sthash.q3O5Vgbm.dpuf

Поблизу сучасного центру Львова, на вулиці Веселій, 5, де розпочалося будівництво готелю, археологи виявили поселення давніх слов'ян. На глибині знайшли господарські ями, у заповненні яких були уламки ліпного посуду та пряслиця – тягарці, які насаджували на веретено. Попередньо дослідники датують знахідки серединою VII ст. н.е. та відносять до празько-корчацької археологічної культури, повідомили у Рятівній археологічній службі.
Попередньо дослідники датують їх серединою VII ст. н.е. та відносять до празько-корчацької археологічної культури, повідомили у Рятівній археологічній службі. - See more at: http://tvoemisto.tv/news/u_tsentri_mista_znayshly_poselennya_slovyan_shcho_zhyly_tut_do_zasnuvannya_lvova_66931.html#sthash.q3O5Vgbm.dpuf

Окрім цього, на вул. Веселій археологи виявили та дослідили культурні нашарування, рештки забудови та уламки артефактів, зокрема люльок та кераміки, XV-XVIII ст. Археологічні роботи лише розпочалися.

«У часи середньовіччя це було давнє Краківське передмістя. Однак, як засвідчують результати цьогорічних археологічних досліджень, ця територія була заселена задовго до 1256 року. Тобто традиція безперевного загосподарювання цієї території є принаймні на 600 років старшою за першу писемну згадку про Львів.

Втім, це ще не означає, що нам треба переглядати офіційну дату заснування міста, але нова інформація суттєво доповнює ранню його історію і ще раз підтверджує місце розташування того ядра, з котрого розвинувся давньоруський Львів. У 1992 р. археологи вже знайшли рештки поселення празько-корчацької культури під час досліджень на місці будівництва готелю "Золотий Лев" (сучасний ринок «Добробут»), яке розташоване на відстані приблизно 150 м на південь від теперішнього місця розкопок. Тоді це була перша така знахідка на території Львова. Археологам провели масштабні дослідження і розкрили культурний шар на глибину до дев’яти метрів», -  розповів  директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук.
Поблизу сучасного центру Львова, на вулиці Веселій, 5, де розпочалося будівництво готелю, археологи виявили поселення давніх слов'ян. На глибині знайшли господарські ями, у заповненні яких були уламки ліпного посуду та пряслиця – тягарці, які насаджували на веретено. - See more at: http://tvoemisto.tv/news/u_tsentri_mista_znayshly_poselennya_slovyan_shcho_zhyly_tut_do_zasnuvannya_lvova_66931.html#sthash.q3O5Vgbm.dpuf


Поблизу сучасного центру Львова, на вулиці Веселій, 5, де розпочалося будівництво готелю, археологи виявили поселення давніх слов'ян. На глибині знайшли господарські ями, у заповненні яких були уламки ліпного посуду та пряслиця – тягарці, які насаджували на веретено. - See more at: http://tvoemisto.tv/news/u_tsentri_mista_znayshly_poselennya_slovyan_shcho_zhyly_tut_do_zasnuvannya_lvova_66931.html#sthash.q3O5Vgbm.dpuf
Поблизу сучасного центру Львова, на вулиці Веселій, 5, де розпочалося будівництво готелю, археологи виявили поселення давніх слов'ян. На глибині знайшли господарські ями, у заповненні яких були уламки ліпного посуду та пряслиця – тягарці, які насаджували на веретено. - See more at: http://tvoemisto.tv/news/u_tsentri_mista_znayshly_poselennya_slovyan_shcho_zhyly_tut_do_zasnuvannya_lvova_66931.html#sthash.q3O5Vgbm.dpuf

суботу, 1 листопада 2014 р.

Шкільна форма учнів Закарпаття до приходу совєтів

Так виглядала шкільна форма в українській школі в 1937-му році. Наші терени тоді ще не окупували совєти...
На фото -  закарпатські діти у школі села Богдан (1937 рік).