неділю, 27 січня 2013 р.

У Києві знайшли берестяну грамоту

У Києві знайшли берестяну грамоту. Її виявили її на вул. Хорива, 13/11. За цією адресою знаходиться пам'ятник архітектури, будинок першого головного архітектора Києва Андрія Меленського (1818 р.), який готуються переобладнати у готель. Оскільки будинок знаходиться на охоронній зоні заповідника «Стародавній Київ», будівельним роботам повинні передувати археологічні розкопки, тому компанія-забудовник уклала з Центром археології договір.- Нам пощастило, що дають можливість спокійно попрацювати на цьому місці, - розповів науковий співробітник Центру археології Сергій Тараненко. - Звичайно будівельники, що називається, дихають у спину, мовляв, давайте швидше, а то взагалі встигають вивезти грунт, поки ніхто не схаменувся. Але тут ми пробили декілька шурфів, пройшовши близько 20 горизонтів - археологічних шарів різних періодів, - і ось що виявили.Удача № 1. Під будинком Меленського - давньоруська садиба. Головне ускладнення при розкопках на Подолі - близькість грунтових вод. У них мало що зберігається. 
 - Грунтові води залягають на рівні 4-5 метрів, - каже Сергій. - Від дерев'яних будівель залишаються тільки сліди, наприклад від колоди в 20-25 см в діаметрі - тільки відбиток в землі. А ось в нижніх шарах грунту, під ними, дерево консервується, а й дістатися до них - проблема, так як не можемо пройти через насичений водою грунт, і доводиться припиняти роботи.
Пробивши шурф на глибину 7 метрів, археологи виявили залишки стародавньої садиби XII в. і шматок берести, на якій міг зберегтися стародавній лист.






На вул. Хорива грунт виявився сухим, і вдалося пробити шурф на цілих 7 м, діставшись до шару ХІ-XII в. Виявилося, що будинок Меленського побудований над давньоруської садибою XII в. Її розмір ще належить визначити. У п'ятницю, наприклад, відкрили тільки одну стіну давнього дерев'яного будови, з понеділка роботи продовжать.
- Можливо, в цій садибі жив воїн, - припускають археологи. - Крім великої кількості кераміки та скляного браслета, виявили брусок - точильний брусок з дрібнозернистого сланцю з отвором посередині, щоб носити на поясі. Тобто це не якийсь предмет побуту, таку річ людина брала з собою в похід, щоб заточувати меч. Але головна знахідка вразила навіть бувалих археологів - вперше в історії Києва була знайдена берестяна грамота.
Удача № 2. До берести не добралися грунтові води
У Новгороді за всю історію археологічних розкопок знайдені близько тисячі берестяних грамот. У Києві - жодної, хоча немає сумнівів у тому, що вони були в ходу. Серед тих же новгородських грамот є ті, в яких згадуються і угоди з київськими купцями. Але через уже згадуваних грунтових вод шматки кори з записами згнили.

Знайдену бересту вже обробили спеціальним розчином. Тепер її будуть очищати від бруду і розглядати під мікроскопом. Знайдений шматок бересту - близько 15 см завдовжки. Чи написано на ній щось, поки невідомо, для цього буде потрібно ще ряд досліджень. Але сам факт, що саме на цій глибині зберігся такий крихкий предмет, як береста, свідчить про те, що має сенс шукати далі.
Удача № 3. У цьому місці ніхто не рив
Виникає закономірне питання: чому будівництво будинку Меленського велося практично на стародавньому культурному шарі? Відповідь проста. Він був побудований в 1818 році, а археологією Києва почнуть щільно займатися тільки через шість років, у 1824 році, почавши розкопки Десятинної церкви. Поділ взагалі почали досліджувати в 1950-х рр.. Підвальна частина будинку Меленського закінчується на чотирьох метрах нижче нинішнього рівня землі. Знахідки, як уже згадувалося, - на семи метрах. Тобто під будь-яким старим будинком Подолу, який весь забудовувався в роки Меленського, після руйнівної пожежі 1811 року, можуть виявитися унікальні знахідки з київської старовини.
Берестяні грамоти вперше виявили в Новгороді в 1930-х рр.. Це листи і записки на корі берези, які видряпували стиль - металевої або кістяної паличкою. Були в обігу в XI-XV ст. Кора вважалася непрестижним матеріалом для письма, і її частіше використовували для приватного листування, особистих записів і як чернетки. У давнину берестяні грамоти без жалю викидали (тому якогось архіву не існує, багато екземплярів знаходили випадково, в місцях, де викидали сміття, під мостовими), а також розривали і спалювали. Для офіційних листів використовували пергамент. Зате тепер тексти на бересті мають величезне значення для істориків, лінгвістів, етнографів, оскільки містять записи по господарству, побутові вказівки, ціни і замовлення на товари, молитви, любовні записки, дитячі загадки, шкільні вправи і навіть розмовні, в тому числі лайливі слова , які не зафіксовані в літературно-вихолощених літописних і церковних джерелах.
Станом на 2010 рік знайдено 1005 грамот у Великому Новгороді, 92 - в інших містах Росії (1 - у Москві), 2 - в Білорусі. В Україні - 3 (у Звенигороді).

Немає коментарів:

Дописати коментар