Міжнародна група археологів виявила на Монгольському Алтаї мумію скіфського воїна. Про це на прес-конференції в Берліні офіційно оголосив
президент Німецького археологічного інституту (Deutsches
Archaeologisches Institut) Германн Парцінґер (Hermann Parzinger). Мумію
знайшли у непошкодженому могильному кургані, яка чудово збереглася завдяки вічній мерзлоті. Похований, ймовірно, належав
до вищих верств скіфського суспільства та був багатим: мумія укрита
бобровими і соболиними хутрами та смушком, а неушкоджена шкіра на тілі
воїна вкрита татуюваннями. Найбільш вражаючою
особливістю мумії було волосся: чоловік виявився яскраво вираженим
блондином. Нині знахідка експонується у Берліні. Парцінґер вважає знайдену мумію,
виявлену в червні 2006 року на висоті 2,6 км в Алтайських горах у
непошкодженому могильному кургані, найважливішою знахідкою, яка підтверджує його теорію.
Скіфський князь, як з'ясували вчені, був тяжко хворий і помер мученицькою смертю: він хворів на рак, множинні метастази, швидше за все, прикували його в останні роки життя до носилок. За зубами воїна можна сказати, що перш за все він харчувався м'ясом. Втім, це не сильно змінилося і сьогодні - іранські кочівники і сьогодні в більшості споживають продукти тваринництва.
У похованні знайдені також двоє коней, які також муміфікувалися, з пишними сідлами і вуздечками, зброя, посудини з глини і рогів тварин. Очевидно, все це було складене в могилу, щоб супроводжувати господаря в загробному житті. Усі знахідки знаходяться зараз на зберіганні в Улан-Баторі і ретельно вивчаються.
Як говорить Парцінґер, досі останки скіфів виявляли тільки у російському Алтаї. Нова знахідка показує, що їхня територія розселення була набагато більшою, ніж вважали історики раніше.
Утім, білявою арійською бестією була за життя й скитська чоловіча мумія з могильника Верх-Кальджін-2 (розкопки В'ячеслава Молодіна 1995 року). Це теж з Укока, як і принцеса (відстань між могильниками близько 20 км). Чоловік був зі світлим волоссям, теж заплетеним в косу, як це донедавна було заведено в деяких груп західних українців, зокрема, в бойків.
Це відкриття, безсумнівно, наочно підтверджує арійське (індоєвропейське) походження азійських скіфів, і відкидає тюрко-монголоїдну теорію їх генезису.
Скіфський князь, як з'ясували вчені, був тяжко хворий і помер мученицькою смертю: він хворів на рак, множинні метастази, швидше за все, прикували його в останні роки життя до носилок. За зубами воїна можна сказати, що перш за все він харчувався м'ясом. Втім, це не сильно змінилося і сьогодні - іранські кочівники і сьогодні в більшості споживають продукти тваринництва.
У похованні знайдені також двоє коней, які також муміфікувалися, з пишними сідлами і вуздечками, зброя, посудини з глини і рогів тварин. Очевидно, все це було складене в могилу, щоб супроводжувати господаря в загробному житті. Усі знахідки знаходяться зараз на зберіганні в Улан-Баторі і ретельно вивчаються.
Як говорить Парцінґер, досі останки скіфів виявляли тільки у російському Алтаї. Нова знахідка показує, що їхня територія розселення була набагато більшою, ніж вважали історики раніше.
Утім, білявою арійською бестією була за життя й скитська чоловіча мумія з могильника Верх-Кальджін-2 (розкопки В'ячеслава Молодіна 1995 року). Це теж з Укока, як і принцеса (відстань між могильниками близько 20 км). Чоловік був зі світлим волоссям, теж заплетеним в косу, як це донедавна було заведено в деяких груп західних українців, зокрема, в бойків.
Це відкриття, безсумнівно, наочно підтверджує арійське (індоєвропейське) походження азійських скіфів, і відкидає тюрко-монголоїдну теорію їх генезису.
Немає коментарів:
Дописати коментар