Більшість скандинавських вікінгів на Русі у ІХ-ХІ ст. походили зі шведської Бірки, о. Готланд. Їх перебування вздовж шляху "Із варяг у греки" та по "Східному шляху" підтверджено величезною кількістю археологічних знахідок. Частину з них складають натільні хрести, але іншу частину склали знахідки натільні привіски з незрозумілими, спочатку, міфологічними сюжетами. Однак, як виявилось, вони зображують типові для ідеології вікінгів сюжети - шлях до Вальхалли...
Більшість сюжетів зображує Одіна та двох його воронів - Хугіна та Муніна. Згідно з легендою, уранці одноокий бог випускав їх летіти по білому світу, а до обіду вони поверталися і повідомляли господареві про все, що побачили і почули. Перші такі знахідки були виявлені у курганній групі поблизу Седнева Чернігівської губернії та повіту, у Гньоздовському скарбі 1868 р., селі Волошки Володимирській губернії, місті Бірка (Готланд, Швеція), місті Пренцлау, Північна Німеччина. Якимось чином до цього списку не потрапила підвіска з курганів у Миколаївській Білогірській пустині (нині село Горналі) Суджанського району Курської області, де Д.Я. Самоквасов ще у 1872 році виявив під час розкопок аналогічні підвіски. Пізніше були виявлені подібні підвіски та накладки на місці колишнього села Курова Московського повіту, на місці літописного міста Торчськ, Рокитянського району Київської області), і ще дві у Московській області (Можайський та Звенигородський райони). Накладка з Київської області відрізняється від інших малюнком і золоченням (збереглося фрагментарно). Аналогічну знахідку виявили нещодавно у Вітебській області в 2009 році. Сюжет знаходився на сережці, зробленій зі з срібла і вкритою позолотою.
Більшість сюжетів зображує Одіна та двох його воронів - Хугіна та Муніна. Згідно з легендою, уранці одноокий бог випускав їх летіти по білому світу, а до обіду вони поверталися і повідомляли господареві про все, що побачили і почули. Перші такі знахідки були виявлені у курганній групі поблизу Седнева Чернігівської губернії та повіту, у Гньоздовському скарбі 1868 р., селі Волошки Володимирській губернії, місті Бірка (Готланд, Швеція), місті Пренцлау, Північна Німеччина. Якимось чином до цього списку не потрапила підвіска з курганів у Миколаївській Білогірській пустині (нині село Горналі) Суджанського району Курської області, де Д.Я. Самоквасов ще у 1872 році виявив під час розкопок аналогічні підвіски. Пізніше були виявлені подібні підвіски та накладки на місці колишнього села Курова Московського повіту, на місці літописного міста Торчськ, Рокитянського району Київської області), і ще дві у Московській області (Можайський та Звенигородський райони). Накладка з Київської області відрізняється від інших малюнком і золоченням (збереглося фрагментарно). Аналогічну знахідку виявили нещодавно у Вітебській області в 2009 році. Сюжет знаходився на сережці, зробленій зі з срібла і вкритою позолотою.
Сюжет цих підвісок розкриває спостереження В. Бірлова, який на річці Велі знайшов поясні накладки, аналогічні малюнкам на камені з Бірки. На камені, швидше за все, зображений шлях воїна до Вальхалли. Вершника зобразили сидячим на коні з мечем у руці. Його супроводжують два вовка: Гері та Фрекі. Трохи вище розташований корабель Одіна Скідбладнір, над яким видно ще два його супутника - ворони Хугін і Мунін. Все це вінчає зображення Вальхалли, яка зображена у вигляді намету. Як видно, зображення Вальхалли збігається з малюнком на накладці. Більшість подібних знахідок виявлені у шарах Х-ХІ ст. - період максимальної присутності скандинавських найманців при князівських дворах.
Відтак, як бачимо - значна частина скандинавських найманців на Русі залишалася язичницькою, навіть не зважаючи на те, що в той час конунги та королі Скандинавії починали охрещення своїх країн. Вочевидь, останні вікінги втікали в "Аустрвегр" (на "Східний шлях") щоб продовжувати звичне для них буття воїнів...
 |
| Поясні накладки, які пояснюють шлях воїна до Вальхалли |
 |
Ворони Хугін та Мунін на плечах Одіна. Ілюстрація в ісландскій книзі ХVIII ст.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар