Петрогліфи Таш-Аїру

Таш-Аїр - вузька звивиста і глибока ущелина в Криму і скеля на ній, розташована поряд з печерним монастирем Качі-Кальон, відома своїми древніми наскельними малюнками: виявлені окремі їх фрагменти, нанесені червоною охрою. Це безцінний пам'ятник живопису древніх людей, не лише в історії України, а й світу, адже відноситься він, як вважають вчені, до IV-III тисячоліть до н. е., тобто до міднокам'яного віку. Назва «Таш-Аїр» походить з кримсько-татарської мови, і означає «камінь, який обвалився». І дійсно, в самому гирлі ущелини шлях перегороджує гігантська, висотою близько 15 метрів, гостроверха брила вапняку. У далекому геологічному минулому цей моноліт впав сюди зі схилу ущелини, щоб стати своєрідним охоронним знаком одного з найвидатніших і найзагадковіших пам'яток археології Криму. Знаходиться вона в декількох кілометрах від с. Передущелинного Бахчисарайського району за такими координатами: +44° 42' 14.50", +33° 52' 23.00". 

Петрогліфи на стіні Таш-Аірского навісу були виявлені у 1935 році археологом Д. А Крайновим. Місце це було привабливо для людини впродовж багатьох тисячоліть, про що свідчать багатошарові сліди діяльності первісних людей. Людськиі поселення тут фіксуються вже з періоду мезоліту (10-8 тисяч років тому), і функціонували (з перервами) аж до середньовіччя. Цьому сприяло те, що тут були всі умови для життя: непересихаюче джерело прісної води; річка, де можна було ловити рибу (кримські ріки в давнину були повноводнішими за теперішні); виходи залягання кременю - стратегічного матеріалу кам'яної доби. Дрібні крем'яні камінчики і сьогодні валяються під склепінням навісу і охоче розбираються на сувеніри туристами. 

Стіни Таш-Аірского навісу колись покривало величезне піктографичне панно. Малюнки, зроблені червоною охрою, займали площу близько 15 квадратних метрів. Вони були створені уздовж стіни десятиметровою смугою, ширина якої сягала 1-1,5 м. За тисячоліття фарба потьмяніла, обсипалася і сьогодні малюнки, що збереглися декількома окремими фрагментами, ледь помітні зараз навіть для дослідників. Лише 34 фігурки змогли встояти перед руйнує силою часу. Для фотографування петрогліфів туристи скоюють вчинки вандалів – збризкують стіни з охрою водою, що призводить до руйнації древніх малюнків. 

Петрогліфи Таш-Аїру, на думку їхніх першовідкривача, були створені в ІІ тисячолітті до н.е., в добу бронзи, представниками так званої Кемі-обинської культури. Зображення є не випадковими знаками, - вважав Крайнов. Це була своєрідна літопис племені у малюнках, що розповідав про набіг кочових племен, які почали робити набіги на Крим з півночі і про боротьбу з ними місцевих жителів. На петрогліфах Таш-Аїру, дійсно помітні військові сюжети - вершник на коні, людина, що лежить на землі і т.д. 

Інші, більш пізні дослідники, не в усьому згодні з першовідкривачем. Є версії, що малюнки комплексу не пов'язані між собою за змістом і представлені окремими сюжетними композиціями. Деякі вчені, взагалі, відкидають датування малюнків бронзовим століттям і відносять їх до пізнішого тавро-скіфського періоду, а то, навіть, і до середньовіччя.

 «Фігури озброєних і беззбройних людей, переляканий кінь біля дерева, до якого його прив'язали, наїжачений пес, готовий до стрибка, зруйновані споруди і розбиті вози ... Судячи з усього, це розповідь про криваве зіткненні двох первісних племен», - так інтерпретує ці малюнки відомий дослідник наскальних зображень Криму В. С. Драчук.

Деякі археологи вважають, що ці петрогліфи залишив кемі-обинської художник (саме художник - подивіться, як виразні деякі фігури), розповівши нам про зобразив битву свого племені зі степовими прибульцями, що намагались захопити родючу Качинскую долину.

У верхній частині композиції зображена фігура людини, вписана у дивний косий овал. Так зазвичай позначають чиєсь місцезнаходження в межах приміщення або окресленої території. Може бути, тут у плані зображений довколишній масив, який служив притулком?

Слава Богу, археологи минулого століття встигли скопіювати шедевр кемі-обинської мистецтва. Через недбальство чиновників і туристичних гідів, петрогліфи майже повністю були змиті туристами, які бажали сфотографувати їх для себе, збризкуючи при цьому водою. Сьогоднішній стан пам'ятки залишається невідомим через тимчасову окупацію Криму північним сусідом.