Сага про Хервер: джерело з історії України часів нашестя гунів

Сага про Хервер (або Хервьор) складається з двох частин. У першій – «Ворожба Хервьор» розповідається про те, як діва-войовниця Хервер, донька Ангантюра отримала на могилі батька «дивовижний меч Тюрфінг», викуваний гномами для конунга Гардаріки Сіргламі.
У другій частині з використанням найдавніших шарів еддичної традиції розповідається про битви готів з гунами у Придніпров’ї. Далі розповідається про сина Хервер, Хейдріка, який правив у Рейдготланді. Сага закінчується переліком напівлегендарних королів, нащадків Хейдрека, аж по шведського короля Філіпа І (помер 1118 р.).
«Сага про Хервьор» містить у собі цінні історичні факти і здавна приваблювала до себе скандинавських філологів своєю архаїчністю та старовинністю зображуваних у ній подій, доказом чого слугують автентичні готські імена, цілком віджиті в часи написання скандинавських саг. В тексті вони вживаються у формі, яка вийшла з ужитку після 390 року, і без латинізації. Наприклад, в ній згадані Grýting (остготський варіант латинського Greutungi) та Tyrfing (вестготський варіант латинського Tervingi).
Дія саги розгортається там, де жили готи в період війни з гунами. Згадується столиця готів на Дніпрі – Археймар. Містичний Myrkviðr, який розділяє готів та гуннів, на думку дослідників, вірогідніше за все відноситься до топоніма «Меотські болота», там де Дон впадає у Азовське море поблизу Танаїса.
І хоча сага містить у собі цілком історичні факти, у ній химерно переплелися інші нашаровані легендарні джерела. Великою є і власне поетична вартість саги.
«Сага про Хервьор» дійшла до нас у великій кількості списків. Її три головні версії містяться під назвами H, R та U:

• Н представлена «Книгою Хаука» від ~1325 року (AM 544 4to). Книга зберігається в Arnamagnæan Institute.
• R представлена рукописом XV ст. MS 2845 4to, який зберігається в Королівській бібліотеці в Копенгагені.
• U представлена рукописом R:715, який зберігається в Університетській бібліотеці Упсали, та AM 203 fol., який знаходиться в Університетській бібліотеці Копенгагена.

Версії H, R збереглися в пергаментних рукописах, а версія U була написана Ерлендсоном у XVII веке. В дореволюційній історіографії на сагу подекуди посилалися при описі часів панування готів в Україні, однак повністю сага так і не була перекладена. Її текст послужив одним зі джерел Толкіна при створенні «Володаря кілець». Його син Кристофер переклав її у 1960 році сагу на англійську мову.

***

Петер Миколай Арбо. «Смерть Хервьор».

Із саги про Хервьор и Хейдрека

1.про Арнгріма:

Сігрламі звали конунга, який правив Гардарики. Його дочкою була Ейвура, яка була найкрасивішою з усіх дівчат. Цей конунг заволодів мечем двергов, який називався Тюрвінг [1] і був найгострішим з мечів, і кожен раз, коли їм замахувалися, він сяяв, як сонячний промінь. Його не можна було оголити, щоб він не приніс комусь смерть, і його завжди треба було вкладати в піхви омитих теплою кров'ю. І не було живої істоти, ні людини, ні звіра, яке могло б дожити до наступного дня, отримавши від нього рану, чи була вона малою або великий. Удар меча не можна було відбити, і він не зупинявся, поки не падав на землю, і та людина, у якого він був у бою, здобував перемогу, якщо бився ним. Цей меч відомий у всіх древніх сагах.

Одну людину звали Арнгрім; він був відомим вікінгом. Він відправився на схід у Гардаріки і, побувши деякий час у конунга Сігрламі, став ватажком його війська, охоронцем його земель і підданих, бо конунг був уже старий.

 Арнгрім став тепер таким великим хевдінгом, що конунг видав за нього заміж свою дочку і зробив його головною людиною в своїй державі. Він подарував йому меч Тюрвінг.

 Тоді конунг заспокоївся, і про нього більше не розповідається. Арнгрім поїхав зі своєю дружиною, Ейвурою, у свій родовий маєток на північ і зупинився на тому острові, що називався Больм [2].

 У них було дванадцять синів. Старшого і самого знаменитого звали Ангантюр, другого - Хьервард, третього - Хервард, четвертого - Бережи і два Хаддінга; інші не називаються.

 Всі вони були берсерки, такі сильні і великі воїни, що вони ніколи не брали в похід кого-небудь ще, і ніколи не було битви, де вони не брали б перемогу.

 Через це вони прославилися у всіх країнах, і не було конунга, який би не дав їм те, що вони захотіли б.

1. Тюрвінг (Tyrfingr) - назва меча можна приблизно перекласти як «Палаючий».

 Як пояснюється в словнику Vigfusson-Cleasby, це ім'я походить від слова tyrfi («смолиста ялина»), бо меч палав як смолиста дерево. Етимологія Týr («Тюр, бог війни») + fingr («палець»), очевидно, є хибною.

2

Больм - мабуть, острів Больмсе (Bolmsö) на озері Больмен поблизу південної околиці височини Смоланд. Однак, відповідно до «Саги про Хейдрека», він знаходився у Халогаланде.

4. Хервер отримує меч Тюрвінг

Дочка Бьярмара народила дитину; це була виключно красива дівчинка. Її вмили водою і нарекли Хервер. Вона виросла у ярла і була сильна як чоловік, і коли вона могла, вона більше займалась у стрільбі, зі щитом і мечем, ніж у шиття або приготуванні їжі. Також вона частіше робила погано, ніж добре, і коли їй це було заборонено, вона втекла в ліс і вбивала людей заради грошей.

 Почувши про такого розбійника, ярл пішов туди зі своїм військом, схопив Хервер і забрав її з собою додому, і тоді вона деякий час перебувала вдома.

Одного разу було так, що Хервер стояла там, де було кілька рабів, і вона зробила їм щось погане, як і іншим.

Тоді раб сказав:

- Ти, Хервер, хочеш робити одне зло,

 і зло чекає тебе, і тому ярл забороняє всім людям говорити тобі про твого батька, що вважає ганьбою, якщо ти дізнаєшся про те, що найгірший раб лежав з його дочкою, і ти їх дитина...

Потім зібралася вона геть на самоті, взяла собі чоловічий одяг і зброю і вирушила туди, де були якісь вікінги, і плавала з ними деякий час, і називала себе Хервард.

Незабаром цей Хервард прийняв владу в цьому війську, і коли вони прийшли до острова Самс, тоді Хервард попросив висадитися на цей острів і сказав, що там у кургані, мабуть,

 безліч скарбів. Але всі воїни перешкодили і сказали, що цілодобово там розгулюють великі злі духи, що вдень там гірше, ніж вночі де-небудь в іншому місці. Нарешті,

 вони вирішили так: був кинутий якір, а Хервард сів у човен і погріб до берега, і висадився в Мунарваге в той час, коли сідало сонце, і зустрів там людини,

 який наглядав за стадом.

Далі вона здобуває меч у батька з кургана.

Готські охоронці імператора Феодосія І. Срібна таріль із Мадриду. IV ст.

 

6. Хейдрек поселяється в Рейдготаланді

Проробивши недовгий шлях, Хейдрек зустрів якихось людей, і один з них був зв'язаний.

 Вони розпитали один одного про новини, й Хейдрек запитав, що зробив цей чоловік, з яким так обійшлися. Вони відповіли, що він зрадив свого господаря. Хейдрек запитав, чи хочуть вони отримати за нього гроші, і вони погодилися. Він віддав їм півмаркі золота, і вони відпустили його на свободу.

 Той запропонував Хейдреку свою службу, але він сказав:

- Як ти можеш мені вірити, незнайомій людині, ти, що зрадив свого господаря? Піди геть від мене.

 Незабаром Хейдрек ще зустрів якихось людей, і один був зв'язаний. Він запитав, що поганого той зробив. Вони відповіли, що він убив свого товариша. Він запитав, чи не хотіли б вони грошей за нього. Вони погодилися. Він віддав їм іншу половину марки золота. Той запропонував Хейдреку свою службу, але він відмовився.

Потім Хейдрек подолав великий шлях і прийшов на місце, яке називалося Рейдготаланд.

Там правил конунг, якого звали Харальд, дуже старий, і в якого у владі була велика держава. У нього не було синів.

 Але його держава зменшилася, оскільки проти нього вийшли якісь ярли з військом, а він бився з ними і постійно зазнавав поразки.

 Але тепер вони помирилися на таких умовах, що конунг платив їм данину кожен дванадцятий місяць. Хейдрек зупинився там і зазимувати у конунга.

 Одного разу сталося так, що до конунга прибуло багато рухомого майна. Хейдрек запитав, чи було це даниною конунга. Конунг сказав, що це означає інше:

- Я заплачу ці гроші як данину.

 Хейдрек сказав, що це непристойно, коли конунг, у якого така велика держава, платить дань поганим ярлам; краще було б тримати битву проти них. Конунг сказав, що він намагався, але зазнав поразки. Хейдрек сказав:

- Найкраще я міг би відплатити вам за ваш гарний прийом тим, що буду розпорядником цього походу, і я вважаю, що якби у мене були війська, я б довго не роздумував, битися чи мені одному з більш знатними людьми, ніж ці.

Конунг сказав:

- Я дам тобі війська, якщо ти хочеш битися з ярлом, і хай тебе супроводжує успіх, якщо твій похід пройде добре, але швидше за все можна очікувати, що ти будеш звинувачувати сам себе за те, що кажеш так самовпевнено.

Після цього конунг велів зібрати велику армію, і це військо було споряджено до військового походу. Хейдрек був очільником цього війська, потім вони виступили проти цих ярлів, і почали розоряти і грабувати, як тільки прийшли в їх державу.

 Дізнавшись про це, ярли виступили їм назустріч з величезною армією, і коли вони зустрілися, відбулася велика битва. Хейдрек був тоді в передньому загоні, і в правій руці у нього був Тюрвінг, а проти цього меча ніщо не могло вистояти, ні шолом, ні кольчуга, і вбивав він всіх, хто був поряд з ним.

 І тоді вибіг він з ладу і рубав з обох боків, і так далеко заглибився у ворожі ряди, що вбив обох ярлів, і потім деякі люди бігли, але більша частина була убита.

 Хейдрек пройшов через цю державу і наклав на всю країну данину для конунга Харальда, як було раніше, і на цьому повернувся додому з величезною кількістю грошей і великою перемогою. Конунг Харальд зустрів його з великими почестями і запропонував йому жити з ним і мати стільки влади, скільки він сам попросить.

 Тоді посватав Хейдрек дочку конунга Харальда, яку звали Хельга, і її видали за нього заміж. Тоді Хейдрек взяв в управління половину держави конунга Харальда. У Хейдрека з дружиною народився син. Його назвали Ангантюром. У конунга Харальда в старості народився син, але він не називається.

Книга Хаука (рукопис AM 544 4)

 

7. Хейдрек отримує всю державу

У той час прийшов такий великий неврожай в Рейдготаланд, що він, здавалося, обезлюдніє. Тоді були обрані віщуни, і були кинуті ворожильні дощечки, і стало відомо, що врожай прийде в Рейдготаланд не раніше, ніж буде принесений в жертву хлопчик, який в країні найвисокородніший.

 Конунг Харальд сказав, що найвисокородніший син Хейдрека, а Хейдрек сказав, що найвисокородніший син конунга Харальда. Але вирішити це можна було тільки відправившись туди, де всі рішення були вірними, до конунга Хьовунда. У цей похід першим був обраний Хейдрек, і багато інших знаменитих мужі. Коли Хейдрек прийшов до свого батька, його радо прийняли там. Він розповів своєму батькові все про свою справу і попросив його судження. А Хевунд сказав те, що в цій країні знатний син Хейдрека.

Хейдрек сказав:

- Мені здається, що ти присуджуєш мого сина до смерті. Але тоді що ти присудиш мені за втрату мого сина?

Тоді конунг Хевунд сказав:

- Попроси, щоб кожен четвертий чоловік, який буде присутній на жертвопринесенні,

 перейшов під твою владу, або ти не дозволиш жертвувати свого сина. Мені не потрібно вчити тебе, що тобі робити далі.

Коли Хейдрек прийшов додому в Рейдготаланд, було скликано тінг.

 Хейдрек так почав промову:

- За рішенням конунга Хевунда, мого батька, мій син - найвисокородніший у цій країні, і він обирається для жертвоприношення. Але натомість я хочу отримати в управління кожного четвертого чоловіка, який прийде на цей тинг, і я хочу, щоб ви дозволили мені це.

Тепер було так зроблено. Потім вони перейшли в його військо. Після цього він велів трубити збір, підняв прапор і напав тепер на конунга Харальда, і сталося там велика битва, і там конунг Гаральд загинув і багато його людей. Хейдрек тепер підпорядкував собі всю ту державу, яка була у конунга Харальда, і став там конунгом. Хейдрек сказав, що тепер всі ті люди, які були вбиті, будуть сплачені замість його сина і віддав цих загиблих Одіну.

Його дружина так розсердилася через загибель свого батька, що повісилася в храмі діс.

Одного літа було так, що конунг Хейдрек пішов зі своїм військом на південь у Хуналанд і бився з конунгом, якого звали Хумлі, здобув перемогу і захопив там його дочка, яку звали Сівка, і забрав її з собою додому.

 Але на інше літо він відіслав її додому, і тоді вона була вагітною, і цього хлопчика назвали Хлед, він був дуже гарної зовнішності, і виховав його Хумлі, батько його матері...