Після блискавичної перемоги над поляками під Батогом, Богдан Хмельницький не зміг розвинути перемогу через спалах епідемії "чорної смерті" на українських теренах. Втім, джерела показують, що вже тоді українське суспільство використовувало карантинні заходи для обмеження буйства пандемії.
Після рішучої перемоги під Батогом 1-2 червня 1652 р. (детальніше про неї можете прочитати у цій статті), лідер української держави Богдан Хмельницький не зміг втілити свої задуми до кінця, і був змушений розпустити своє військо по домівках: саме в цей час Східною Європою з неймовірною швидкістю почала поширюватись "mors nigra" - "чорна смерть".
Найбільше пошесть лютувала на Покутті, Галичині, Холмщині, Волині та Поділлі. Пандемія була на скільки нищівною, що у деяких містах після епідемії залишалося заледве по кількадесят чоловік.
Щоб зупинити розповзання вірусів, Богдан Хмельницький запровадив карантинні заходи, і не лише заборонив тримати війська разом, а й мандрівки та будь-які пересування населення між населеними пунктами. Особливо це стосувалося переселення осадників до Слобожанщини: нажахані невидимою смертельною пошестю люди розбігалися у ще не заражені околиці козацької держави. У цей період це стало одним з головних поштовхів до заселень перших полків над Дінцем.
Татари та ногаї, як тільки дізнались про пошесть, зі швидкістю вітру втекли до Криму. Польське посполите рушення та гарнізони розбіглися світ за очі. Усі справляли численні тризни за загиблими, і вичікували, допоки "чорна смерть" не покине меж України, щоб відновити війну.
Як бачимо, уже тоді, всередині XVII століття у нашому суспільстві було розуміння важливості карантину під час епідемій і їх суворо дотримувалися.
Після рішучої перемоги під Батогом 1-2 червня 1652 р. (детальніше про неї можете прочитати у цій статті), лідер української держави Богдан Хмельницький не зміг втілити свої задуми до кінця, і був змушений розпустити своє військо по домівках: саме в цей час Східною Європою з неймовірною швидкістю почала поширюватись "mors nigra" - "чорна смерть".
Щоб зупинити розповзання вірусів, Богдан Хмельницький запровадив карантинні заходи, і не лише заборонив тримати війська разом, а й мандрівки та будь-які пересування населення між населеними пунктами. Особливо це стосувалося переселення осадників до Слобожанщини: нажахані невидимою смертельною пошестю люди розбігалися у ще не заражені околиці козацької держави. У цей період це стало одним з головних поштовхів до заселень перших полків над Дінцем.
Татари та ногаї, як тільки дізнались про пошесть, зі швидкістю вітру втекли до Криму. Польське посполите рушення та гарнізони розбіглися світ за очі. Усі справляли численні тризни за загиблими, і вичікували, допоки "чорна смерть" не покине меж України, щоб відновити війну.
Як бачимо, уже тоді, всередині XVII століття у нашому суспільстві було розуміння важливості карантину під час епідемій і їх суворо дотримувалися.
Сергій Дрозд
Немає коментарів:
Дописати коментар