Днями українство світу згадувало річницю смерті видатного українського воїна і офіцера - Олександра Удовиченка. Однак, у новій владі "зелених" про таких видатних осіб не згадують. Що, однозначно, стало сигналом для різних діаспор світу.
19 квітня українці відзначали день пам'яті Олександра Удовиченка (20 лютого 1887, Харків — 19 квітня 1975, Ментенон, Франція) — українського громадського діяча, генерала армії УНР, віце-президента уряду УНР в екзилі (1954-1961).
Закінчивши військово-топографічне училище (1908), О.Удовиченко служив у російській армії, зокрема брав участь у Першій світовій війні, був поранений. А з початком революційних подій долучився до українського національного руху.
З жовтня 1917 року був військовим радником Симона Петлюри. На початку 1918 р. як начальник штабу Гайдамацького Коша Слобідської України відзначився у боях за Арсенал у Києві. З березня 1918 року — командир 3-го Гайдамацького полку, через рік очолив штаб Гуцульського коша Дієвої армії УНР. З червня 1919 р. — начальник 16-го піхотного загону Української Галицької армії (згодом 3-а Залізна піхотна дивізія, одна з найбоєздатніших частин армії УНР). Командував ним до відступу Армії УНР за Збруч в листопаді 1920 року.З жовтня 1920 р. — генерал-хорунжий. З весни 1921 р.— член Вищої військового ради УНР.
З 1924 р. О.Удовиченко жив у Франції, де спершу працював на шахті, а згодом долучився до громадської діяльності українців, очолив Товариство вояків УНР в еміграції. З 1953 року - голова Європейської Федерації Українських Військових Організацій; міністр військових справ Виконавчого Органу Української Національної Ради і віце-президент уряду УНР в екзилі в 1954-1961 рр.
Олександр Удовиченко - автор книг "Україна у війні за державність" (Вінніпеґ, 1954) та "Третя Залізна дивізія" (Нью-Йорк, 1971).
У кількох населених пунктах України є вулиці, названі на його честь, зокрема провулок Олександра Удовиченка у м.Бровари на Київщині.
20 лютого 2017 року на державному рівні в Україні відзначався ювілей — 130 років з дня народження Олександра Удовиченка. Нині ж, як бачимо, у ватних і прокремлівських політиканів команди Зеленського інтересу до української історії немає. І багато представників діаспори усього світу вже зробили із цього висновки.
 |
| Бронепанцерник армії УНР "Стрілець". |
Закінчивши військово-топографічне училище (1908), О.Удовиченко служив у російській армії, зокрема брав участь у Першій світовій війні, був поранений. А з початком революційних подій долучився до українського національного руху.
З жовтня 1917 року був військовим радником Симона Петлюри. На початку 1918 р. як начальник штабу Гайдамацького Коша Слобідської України відзначився у боях за Арсенал у Києві. З березня 1918 року — командир 3-го Гайдамацького полку, через рік очолив штаб Гуцульського коша Дієвої армії УНР. З червня 1919 р. — начальник 16-го піхотного загону Української Галицької армії (згодом 3-а Залізна піхотна дивізія, одна з найбоєздатніших частин армії УНР). Командував ним до відступу Армії УНР за Збруч в листопаді 1920 року.З жовтня 1920 р. — генерал-хорунжий. З весни 1921 р.— член Вищої військового ради УНР.
З 1924 р. О.Удовиченко жив у Франції, де спершу працював на шахті, а згодом долучився до громадської діяльності українців, очолив Товариство вояків УНР в еміграції. З 1953 року - голова Європейської Федерації Українських Військових Організацій; міністр військових справ Виконавчого Органу Української Національної Ради і віце-президент уряду УНР в екзилі в 1954-1961 рр.
Олександр Удовиченко - автор книг "Україна у війні за державність" (Вінніпеґ, 1954) та "Третя Залізна дивізія" (Нью-Йорк, 1971).
У кількох населених пунктах України є вулиці, названі на його честь, зокрема провулок Олександра Удовиченка у м.Бровари на Київщині.
20 лютого 2017 року на державному рівні в Україні відзначався ювілей — 130 років з дня народження Олександра Удовиченка. Нині ж, як бачимо, у ватних і прокремлівських політиканів команди Зеленського інтересу до української історії немає. І багато представників діаспори усього світу вже зробили із цього висновки.
Немає коментарів:
Дописати коментар