Путін знову вкрав чуже, або хто ж насправді поборов печенігів?

Все те, що Путін намагається приписати своїй імперії належало і належить Києву. Адже печенігів побороли київські князі, а вулиці героїв, уславлених перемогою над ордами кочовиків, досі існують на мапі столиці України.

Все те, що Путін намагається приписати своїй імперії належало і належить Києву. Адже печенігів побороли київські князі та жителі князівств, а вулиці на яких народилися герої, уславлені перемогою над ордами кочовиків, досі існують на мапі столиці України. Як і місто, засноване на честь розгрому печенігів.

Черговий ляп Путіна змусив світову громадськість в чергове вчитатися в історію, розуміючи, що необхідно відсіювати кремлівську пропаганду. Спробуємо і ми пояснити як неоковирна заява диктатора Москви зіграла проти нього. Адже якщо науково розглянути заяву Путіна, то виявиться, що він вчергове бреше, і пропагандою викривляє історію. Але давайте про все по порядку.

Перемога Кожум'яки над печенігом з "Радзивіллівського літопису"

Свідчення джерел

У 992 році Володимир Святославич здійснив похід проти білих хорватів, щоб включити їх землі у Київську Русь. Цим скористалися печеніги, які напали на терени сучасної України, зосередившись на річці Сула. Дізнавшись про їх вторгнення, Володимир вивів військо на лівий берег Дніпра. Противники закріпилися на берегах річки Трубіж, після чого виникла пауза. Війська були рівнозначними, і битви ніхто не починав. Печенізький хан викликав на переговори Володимира і запропонував йому за старою традицією у поєдинку воїнів встановити переможця поля битви:

"Випусти ти свого чоловіка, а я свого - нехай борються. Якщо твій чоловік кине мого на землю, то не будемо воювати три роки; якщо ж наш чоловік кине твого об землю, то будемо розоряти вас три роки" (Лаврентіївський літопис").

Володимир розіслав по табору людей у пошуках добровольця, однак, згідно з літописом, з печенізьким богатирем ніхто не наважився вийти на поєдинок наступного ранку, - "... був же він дуже великий і страшний". Тоді з руського табору вийшов якийсь старець, і сказав Володимиру:

"Княже! Є у мене один син менший будинку; я вийшов з чотирма, а він удома залишився. З самого дитинства ніхто його не кинув ще об землю". (Лавр. літоп).

Володимир велів привести його. Вислухавши князя, Ян засумнівався у собі, але все ж погодився вийти на поєдинок. Коли печеніжин вийшов на відведений для поєдинку майданчик і побачив свого суперника, обсипав лайкою, "бо був він середнього зросту". Однак, коли суперники зійшлися і обхопили один одного руками, наш богатир задушив печеніга до смерті, а потім, піднявши над собою, кинув його об землю. Русичі, натхненні перемогою свого бійця, з бойовим кличем кинулися на печенігів, які, не витримавши атаки, почали безладно втікати. На честь славної перемоги князь Володимир Святославич заснував місто Переяслав.

У народних традиціях

Зокрема, в українців у народній традиції поширені легенди та казки про легендарного богатиря - Микиту Кожум'яку (іноді - Кирило, Ілля Швець, у пізніших літописних згадках він фігурує під іменем Ян Усмошвець). Оповіді про реального героя свого часу в народній уяві змішалися з древніми міфами про змієборців. Найбільше казок про Микиту Кожум'яка побутувало серед українців, так же в Білорусі. Це свідчить про легендарність події, яка ціле тисячоліття слугувала для Русі натхненням у несподіваній перемозі.

Так само місто Переяслав у подальші століття було княжим містом з власними амбіціями (підкажіть Путіну, що до уділу князя Переяслава належало Залісся, яке згодом через сепаратистський рух відкололося від столиці), навіть за козацьких часів вважалося важливим центром в українців.

А сам Микита Кожум'яка, згідно сучасних досліджень джерел, був киянином, і виріс із родиною на ремісничому Подолі, на вулиці Кожум'яцькій. Вона, як і сусідня Гончарна вулиця, більше тисячоліття існують на мапі Києва і є одними з найдавніших у нашій столиці.