У
великих містах України здавна існували школи фехтування, а відтак, і проводилися лицарські
турніри. Наприклад, у Львові за часів середньовіччя діяла школа
фехтування. Ще з XIV віку тут була вулиця Лицарська (тепер Залізнична).
Називалася вона так тому, що виходила на Лицарську площу (територія
залізничного вокзалу), де ще від часів Данила Галицького провадилися
"гри" - лицарські турніри. Перша письмова згадка про подібний захід датується 1534 роком.
1445 року у Львові було засноване стрілецьке товариство, котре щороку
влаштовувало змагання зі стрільби. Стрільці цілили по когутиках,
встановлених на жердинах. Тих, хто не влучив, чекало покарання, а хто
збивав когута з жердки, отримував приз і почесне звання "курячого
короля". Під час різноманітних святкувань проводилися військові
змагання. Зберігся опис таких змагань, котрі відбувались у Львові 1622
року.
У перший день змагань стріляли в ціль, билися на списах, на
повному галопі хапали шапки з землі. Призом для переможця був майстерно
відполірований шолом і панцир. Наступного дня вояки повинні були стинати
голови живим гусакам, почепленим на шнурок (Б. Зиморович уточнює, що це
робилось на повному скаку), а також відрубувати голови телятам за одним
змахом. Призами переможцям були телячі туші. У наступні дні відбувалися
змагання зі стрибків у довжину: треба було перескочити спеціально
викопаний на Ринку рів у вісім ліктів завширшки; також збройні відділи демонстрували штурм імпровізованого замку. Усе це свідчить про
високий рівень військової підготовки тодішньої шляхти та міщан.
В подальших століттях, із занепадом Речі Посполитої та утворенням професійних армій, традиції проведення подібних турнірів зникають.
Немає коментарів:
Дописати коментар