Міжнародна археологічна експедиція відкрила нове трипільське місто у Небелівці

Українсько-британська археологічна експедиція цього сезону зробила сенсаційне відкриття під Небелівкою, Новоархангельського району, Кіровоградської області, - з-під землі науковці відкопали один з найстаріших у Європі мегаполісів (вік якого сягає 6 тисячоліть!) та храм! Керували розкопками, старший на­уковий співробітник Інсти­туту археології Національ­ної академії наук України Михайло Юрійович Відей­ко та викладач Даремського університету (Велико­британія) Професор Джон Чапмен. 

За словами М.Ю. Відейка, археологи дійсно знайшли залишки храму, загальна площа якого ста­новить 1200 квадратних метрів. Культова споруда складається з двох частин — двоповерхової, розмі­ром 20 на 40 метрів і одно­поверхової прибудови (20 на 30 метрів), що слугувала підсобним приміщенням. Знайдені відбитки від роз­колотої колоди і мотузки, товщиною в палець, дають всі підстави стверджувати, що під час перекриття при­міщення трипільці використали зв'язані між собою балки, покладені вздовж і впоперек. Дерев'яну конс­трукцію вони за 3-4 рази об­мазали глиною з половою від різних зернових, при цьому товщина кожного ша­ру обмазки була мінімальною — 1,5-2 сантиметри. Таким чином, наші предки перекрили проліт довжи­ною 20 метрів, зробивши на другому поверсі рівнесе­ньку підлогу. Повертаючись у сьогодення, можна з впе­вненістю сказати, що давній звичай українців вкидати стелю під час перекриття хати бере свій початок у IV-III тисячолітті до нашої ери, з часів існування трипільсь­кої культури.

Свастя на трипільському посуді.

 На обох поверхах храму знайдено залишки вівтарів круглої і хрестоподібної фо­рми. Один із них, розташо­ваний біля вхідних дверей, має вигляд хреста, довжи­ною 4,3 метра. На кожному з його кінців є кола діаметром близько одного метра. Це один із найбільших вів­тарів, знайдених за 100-річну історію вивчення куль­тури енеоліту (мідного віку). Також на земляній підлозі знайдено велике корито (2 на 2,5 метри) і в ньому — зернотерку. Під час проми­вання грунту, взятого з од­ного з вівтарів, знайдено обвуглене зерно ячменю, а із землі, взятої з території храму, вимито велику кіль­кість зерен злаків. Очам ар­хеологів "відкрилося" й чи­мало відбитків злакових ро­слин, у підтвердження того, що трипільці заклали осно­ви хліборобства в Україні.

М. Відейко та Дж. Чапмен.

На другому поверсі спору­ди був подіум, довжиною понад 16 метрів, на якому стояли п'ять великих посу­дин. Поряд знаходилася невелика посудина, напов­нена перепаленими кістка­ми тварин.
Під час розкопок у Небелівці застосовано новацію — зйомки з повітряного змія. Його привіз з собою один із австралійських пошуковців. І хоча навкруги соняшникове поле, з висо­ти 100 метрів добре видно, де є залишки трипільських жител, адже рослинність, яка погано проростає че­рез зашлаковану глиняну обмазку, в тих місцях при­гнічена. На підтвердження слів Михайла Юрійовича ми побачили високо в небі повітряного змія, «зайня­того науковою роботою».
Наразі експедиція за­кінчила свою роботу (до Дня незалежності України), з тим, щоб наступного липня знову по­вернутися на місце розко­пок. Зібраний багатющий матеріал, серед якого, здебільшого, уламки посу­ду, розписаного різними символами, вивчається й згодом він перетвориться на експонати. Частина ар­тефактів займе своє місце у створеному Небелівському музеї. Для цього на дру­гому поверсі фельдшерсь­ко-акушерського пункту за британського фінансуван­ня відремонтовано ряд кі­мнат. Тож мож­на з впевненіс­тю сказати, що сільська експо­зиція трипіль­ських старожитностей за своми розмірами перевищувати­ме аналогічну в Національно­му музеї історії України в Києві.