Римський легіонер. Північне Причорномор’я, І–ІІ ст. н.е.

Реконструкція Артема Папакіна

Римські легіони та допоміжні формування воювали та несли гарнізонну службу на півдні сучасної України у І–III ст. від Р. Х. У римській армії цього періоду існував певний стандартний набір речей, які повинен був мати кожен легіонер: одяг, взуття, шолом і обладунок, щит, меч, два дротики, інструменти для табірних робіт, речі для готування та приймання їжі. Всі ці речі носилися на маршах з собою. Солдат повинен був купувати їх сам, однак основні предмети спорядження йому видавала держава при вступі до війська, а вартість цих предметів поступово вираховувалася з платні легіонера. На реконструкції показаний солдат у полегшеному спорядженні – повсякденній гарнізонній формі. Вона включала в себе лише одяг та озброєння, без важких щита та обладунку – це дозволяло виконувати табірні роботи, чергувати в таборі, виконувати різні доручення командирів або просто пересуватися по табору. 

1. Туніка. Безрукавна туніка була основним одягом у Римі І–ІІ ст. Вона була дуже широка (ширина туніки на реконструкції – 140 см, за знахідкою в Нубії), і підв’язувалася вузлом ззаду шиї та поясом, утворюючи безліч складок.

2. Військовий пояс – cingulum. За зображенням на надгробку з Аквінку, кінець І ст. від Р. Х. та знахідками І ст. від Р. Х. у Німеччині, Британії та Угорщині.

3. Штани – bracae. За метопами монумента з Адамкліссі, початок ІІ ст. Мода на штани прийшла до римлян, вочевидь, від кельтів, і в цей період щойно почала поширюватися у військовому середовищі.

4. Військові сандалі – caligae. За рельєфом Палаццо Канчеллерія 83 р. від Р. Х. Шкіряні сандалії підбивалися знизу залізними цвяхами з конусоподібною голівкою, які археологи часто знаходять на місцях перебування римських легіонів.

5. Шарф – focale. За зображеннями на метопах з Адамкліссі та колоні Траяна, початок ІІ ст.

6. Меч легіонера – gladius. Невеликий залізний меч носився у цей час на перев’язу з правого боку, що дозволяло швидко витягнути його правою рукою.

7. Метальний спис – pilum. На реконструкції показано легкий варіант дротика, залізна частина якого кріпиться до древка за допомогою втулки. Більш важкі екземпляри пілумів мали пласкі язички, що вставлялися у потовщення на верхньому кінці древка.

8. Вузол ззаду туніки. Скріплював туніку таким чином, щоб вона не звисала занадто низько та залишала відкритими руки. Будучи розпущеним, дозволяв витягти праву руку в шийний отвір для більшої зручності у проведенні табірних робіт.

Реконструкція Артема Папакіна

Римські легіони та допоміжні формування воювали та несли гарнізонну службу на півдні сучасної України у І–III ст. від Р. Х. У римській армії цього періоду існував певний стандартний набір речей, які повинен був мати кожен легіонер: одяг, взуття, шолом і обладунок, щит, меч, два дротики, інструменти для табірних робіт, речі для готування та приймання їжі. Всі ці речі носилися на маршах з собою. Солдат повинен був купувати їх сам, однак основні предмети спорядження йому видавала держава при вступі до війська, а вартість цих предметів поступово вираховувалася з платні легіонера. На реконструкції показаний солдат у полегшеному спорядженні – повсякденній гарнізонній формі. Вона включала в себе лише одяг та озброєння, без важких щита та обладунку – це дозволяло виконувати табірні роботи, чергувати в таборі, виконувати різні доручення командирів або просто пересуватися по табору.

1. Туніка. Безрукавна туніка була основним одягом у Римі І–ІІ ст. Вона була дуже широка (ширина туніки на реконструкції – 140 см, за знахідкою в Нубії), і підв’язувалася вузлом ззаду шиї та поясом, утворюючи безліч складок.
2. Військовий пояс – cingulum. За зображенням на надгробку з Аквінку, кінець І ст. від Р. Х. та знахідками І ст. від Р. Х. у Німеччині, Британії та Угорщині.
3. Штани – bracae. За метопами монумента з Адамкліссі, початок ІІ ст. Мода на штани прийшла до римлян, вочевидь, від кельтів, і в цей період щойно почала поширюватися у військовому середовищі.
4. Військові сандалі – caligae. За рельєфом Палаццо Канчеллерія 83 р. від Р. Х. Шкіряні сандалії підбивалися знизу залізними цвяхами з конусоподібною голівкою, які археологи часто знаходять на місцях перебування римських легіонів.
5. Шарф – focale. За зображеннями на метопах з Адамкліссі та колоні Траяна, початок ІІ ст.
6. Меч легіонера – gladius. Невеликий залізний меч носився у цей час на перев’язу з правого боку, що дозволяло швидко витягнути його правою рукою.
7. Метальний спис – pilum. На реконструкції показано легкий варіант дротика, залізна частина якого кріпиться до древка за допомогою втулки. Більш важкі екземпляри пілумів мали пласкі язички, що вставлялися у потовщення на верхньому кінці древка.
8. Вузол ззаду туніки. Скріплював туніку таким чином, щоб вона не звисала занадто низько та залишала відкритими руки. Будучи розпущеним, дозволяв витягти праву руку в шийний отвір для більшої зручності у проведенні табірних робіт.